Скидка ­ 50 %

Лялька персона викройка


Методика «Persona Dolls» (Лялька як персона)

Методика «Persona Dolls» (Лялька як персона)

Методика “Persona Dolls”, яку розробили в США в 1950-х роках, дозволяє ефективно і весело вирішувати питання дискримінації, збагачувати словниковий запас і займатися питаннями рівноправності. Ляльки та історії ляльок розвивають у дітей емпатію, можливість оцінити глузування, причіпки, знущання, біль несправедливого ставлення, а також фізичне насильство.

Мета методики – навчити дітей відстоювати себе, якщо вони бачать несправедливе або упереджене ставлення.

Методика передбачає проведення систематичних занять із дітьми з використанням «ростових» ляльок з індивідуальними особливостями: стать, колір шкіри, розмір, колір волосся, фізичні обмеження та ін. Як правило, вона 70 см заввишки. Кожна лялька має свою життєву історію, сім’ю, смаки, уподобання, страхи тощо. На занятті педагог знайомить дітей із лялькою, описує ситуацію, яка з нею «сталась». Допомагає дітям сформулювати свої запитання щодо особливостей ляльки або ситуації, в яку вона нібито «потрапила», усвідомити і висловити емоції з цим пов’язані, обговорити, як можна діяти в цій ситуації тощо. Заняття проходить в колі, важливим моментом є фізичний контакт із лялькою на початку і наприкінці заняття, лялька не є іграшкою, і не знаходиться в ігровому куточку. Ляльки «приходять на гостини» до дітей тільки на спеціальні заняття.

Для участі у програмі Євросоюзу «Рersona Dolls» дитячі садочки роблять, або купують готові великі м’які ляльки ручної роботи.

Подивитись фото та відео, а також більш детально про методику можна прочитати тут:

Методичний посібник для педагогів і тренерів «Ляльки з особистими історіями (ляльки – персони): методика соціального та психологічного розвитку дитини» покликаний надихати педагогів та озброювати їх необхідними навичками, аби з допомогою ляльок долати стереотипи й упередження, які лежать в основі стигматизації, виключення та дискримінації.

Ляльки з особистими історіями (ляльки персони)

http://personadoll.uk/

Como trabalhar com bonecos para uma abordagem pedagógica multicultural e inclusiva

ukrdeti.com

Ознайомлення з методом "Лялька як персона" для соціального і психологічного розвитку дитини

Мета:

Педагоги будуть знати:

1. Що таке «ляльки-персони»?     Навіщо використовувати ляльок?     Користь дітям.     Інструмент для роботи педагогів. 2. Як знайомлять групу з лялькою-персоною. 3.Як складати історії для ляльок-персон.Висновок

1.Що таке «ляльки-персони»?

Ляльки-персони – це не іграшки для дітей, а інструмент для педагога. Для кожної ляльки створюють її особисту індивідуальність (ідентичність), закріплюють за нею певну історію життя, наділяють особистісними рисами, родиною і культурним походженням, уподобаннями, страхами та здібностями.Лялька «приходить» у гості до дітей в групу, коли вони збираються в колі для спільної розмови, і вихователь розповідає їм про щасливі й не дуже радісні ситуації, які з нею сталися.Ляльки-персони – це практична методика, що сприяє соціальному і психологічному розвитку дітей, виховує емпатію і допомагає організувати розмову з дітьми про складні питання розмаїття та інклюзії:· фізичні особливості (особливості зовнішності);· особливі освітні потреби; · інвалідність / інклюзія;· внутрішньо переміщені діти; · гендер;· культура й віросповідання;· приналежність до певного соціального прошарку;· здоров’я; ВІЛ і СНІД.

Користь дітям.

Ляльки-персони та їхні особисті історії допомагають дитині:· краще усвідомити власну індивідуальність;· навчитися позитивно сприймати себе, власні культуру, соціальне походження, сімейні обставини.Ляльки та історії, які вони «розповідають», − це ефективна інноваційна педагогічна методика, що дає змогу в комфортний і незагрозливий спосіб усувати упередження і дискримінаційну поведінку. Ляльки допомагають долати ексклюзію, підтримують тих, хто потерпає від неї, та дають змогу кожній дитини почуватися частиною колективу.Ці персонажі та їхні історії виховують у дітей відчуття справедливості, допомагають розвинути здатність співчувати, слухати інших і вчитися в них. Під час занять із використанням цієї методики в невимушеній атмосфері обговорюються складні питання.Ляльки несуть позитивні посили, але без повчання і рутинних настанов.Ляльки допомагають дитині почуватися достатньо захищеною, аби виражати власні почуття та ділитися гнітючими переживаннями. Цей метод дає дитині розуміння, що й інші люди також переживають щось подібне і що цими переживаннями можна ділитися. Поступово у дітей поповнюється словниковий запас, вони опановують і починають користуватися словами, що описують почуття ляльок та відображають їхні власні емоції.Під час роботи з ляльками-персонами діти на практиці вдосконалюють навички вирішення проблемних ситуацій, оцінюють різні варіанти їх залагодження й обирають ті, які найімовірніше приведуть до успіху.Мета полягає в тому, щоб навчити малечу переносити досвід і навички, засвоєні під час взаємодії з ляльками, на реальні ситуації їхнього повсякденного життя.

Інструмент для роботи педагогів.

Заняття з використанням ляльок дають педагогам змогу: · підвищити рівень участі дітей; · спонукати їх активно слухати та розвивати у дітей відповідні навички;· приймати відповіді кожної дитини і надавати позитивний зворотний зв'язок;· не нав’язувати дітям власні ідеї;· реагувати на проблемні питання, які виникають в дитячому колективі (або на запит батьків).Таким чином Ляльки-персони дають змогу проводити ефективні, стимулюючі та цікаві бесіди, спрямовані на подолання дискримінації, формування емоційної грамотності, обговорення проблем рівноправності, заохочення особистісного зростання дітей у безпечній і психологічно комфортній атмосфері. Ляльки та їхні особисті історії спонукають до співчуття, допомагають усвідомити, що прізвиська, дражніння, виключення з гри і несправедливе поводження завдають такого ж болю, як стусани чи інші агресивні фізичні дії.

2.Знайомимо групу з лялькою.

Візьміть ляльку на руки і представте її дітям. При цьому слід говорити звичайним тоном. Нехай лялька час від часу щось «шепоче» вам на вухо.Можна сказати дітям, що вони не зустрічалися з цією лялькою раніше, але невдовзі стануть добрими друзями. Ляльку можна провести по колу, щоб діти привіталися. Зауважте, що лялька не любить, щоб її роздягали чи смикали за волосся, або зупиніться і запитайте ляльку чи не заперечує він/вона, щоб його/її обняли. Під час першого візиту ляльки не потрібно розповідати її особисту історію, ви лише знайомите дітей з нею. Коротко представте цей персонаж: зазначте 3 – 4 важливі деталі про родину персонажу, уподобання, звички, зацікавлення. Презентація ляльки під час знайомства має бути короткою, інформативною і цікавою. Головне завдання цього етапу – привернути увагу дітей, зацікавити тим, що відбуватиметься з лялькою надалі. У них має виникнути бажання поділитися інформацією зі свого життя саме з нею.За допомогою запитань спонукайте дітей ділитися своїм досвідом / інформацією про себе. Ляльки-персони – це не звичайні іграшки чи маріонетки з лялькового театру. Створюючи неповторну індивідуальність ляльки, її особистість, педагоги перетворюють персонаж на «людину» певного віку, статі, з ім’ям, власними характером, родиною, культурною приналежністю тощо. Щоб персонажі були достовірними педагоги мають докладно продумати важливу фактичну інформацію. Наприклад, де лялька мешкає, спить, якою мовою чи мовами спілкується, що їй подобається, а що ні, що вона добре вміє робити, а що поки не вдається, що її лякає чи змушує хвилюватися.

3.Складаємо історії для ляльок-персон.

Якщо ви придумуєте історії, які стосуються життя дітей, то вони їм сподобаються, вони активно долучатимуться до обговорення. Коли ви починаєте працювати з ляльками, використовуйте звичайні повсякденні сценарії з радісними подіями, і лише згодом переходьте до сумних історій чи складних ситуацій. Продовжуйте чергувати щасливі історії з історіями про емоційні та соціальні проблеми. Ви вирішуєте, чому лялька розповідатиме ту чи іншу історію та визначатимете, чого саме діти мають навчитися, або що вони мають відчувати. Ви маєте добре знати історію кожної ляльки, щоб вибрати ту, яка найбільше відповідає характеру життєвої ситуації, про яку вона розповідатиме дітям. Звісно, не завжди можна передбачити реакцію дітей. Цікаві сюжети, в яких описуються сильні емоції (наприклад, коли йдеться про конфлікти між дітьми, які не можуть поділити іграшки, або про виключення з гри), допомагають зробити історії реалістичними та привернути дитячу увагу.Історії можуть стосуватися проблемних питань, які вже виникали, або тих, які ви плануєте запобігти.Коли ви складаєте історії на основі реальних випадків, які відбувалися в закладі чи про які вам розповіли батьки, рекомендується вибрати ляльку іншої статі, культурної приналежності чи з інакшим складом родини, щоб дитина не впізнала себе і щоб її не впізнали інші діти. Тобто намагайтеся не привертати небажану увагу до цієї дитини. Важливо заздалегідь продумати, які емоції має викликати в дітей конкретна історія і як діти можуть на неї відреагувати. Описуйте ситуації, що дають змогу досліджувати позитивні та негативні емоції. Історії про складні ситуації, з якими стикалися діти, ймовірніше викликатимуть у них співчуття та емпатію.Обговорення почуттів та ідей – значно важливіше за пошук ідеального вирішення проблеми. Заохочуйте дітей називати почуття (свої власні та персонажа), слухати один одного, висловлювати свої ідеї та співпереживати ляльці. Аналізуючи почуття ляльок, діти починають розуміти їхні мотиви, тобто те, чому саме вони так поводилися і думали. Дітям подобається давати поради і висловлювати пропозиції лялькам, а також говорити про свої власні вчинки та ситуації, які траплялися особисто з ними.

Висновок

Так за допомогою ляльки-персони діти можуть знайти розраду в усвідомленні того, що не лише вони переживають болісні почуття («я не один такий», «він такий само, як я»). Допомагаючи лялькам вирішувати їхні проблеми, малюки отримують можливість висловити власні почуття, які тримають у собі, та дізнаються, що коли поділишся з кимось своєю проблемою ˗ стає легше.

Історія може засмутити, особливо, якщо відображає їхнє власне життя, втім,, вона може й сприяти виробленню навичок для подолання складних життєвих обставин. Якщо окремі діти не дуже задоволені певними своїми якостями, педагог може розповідати історії, в яких персонажі позитивно сприймають подібні аспекти своєї особистості або навіть пишаються ними. Такий педагогічний прийом допомагає дітям побачити себе в новому світлі.

Page 2
ПАСПОРТ ЛЯЛЬКИ-ПЕРСОНИ 1 Ім’я, прізвище: Мене звати Юля Бриліна.Стать: Я дівчинка.Вік: Мені 5 років.Національність: Я українка.Мова: Я розмовляю українською мовою.Місце проживання: Я живу в Києві, в багатоповерховому будинку, в квартирі на 4-му поверсі.Умови проживання: В мене є своя кімната, де я люблю гратись іграшками, малювати, дивитись мультфільми та складати пазли. У мене багато книжок, я люблю, коли мама мені їх читає.Сім’я: Моя сім’я – це мама, тато і молодший братик Іванко. Ще в нас є загальний домашній улюбленець – собачка Доллі.Мама: Мама зараз не працює, вона доглядає за моїм маленьким братиком. Я залюбки допомагаю мамі – граюсь з Іванком, співаю йому пісеньки, ділюсь своїми іграшкамиТато: Мій тато працює будівельником, він будує нові будинки.Друзі: В дитсадку в мене є найближча подруга Марійка.Приємно: Мені приємно, коли зі мною поряд мої мама, тато і братик. Мені подобається, коли мені дарують нові іграшки, коли до нас приходять гості.Сумно: Мені сумно,коли зі мною ніхто не грається, коли поряд довго немає мами і тата.Дратує: Мене дратує, коли мене вважають чи називають маленькою, коли наді мною кепкують, прилюдно роблять зауваження.Страшно: , коли на мене кричать, я боюсь загубитися в людному місці і трішки боюсь темряви.Улюблені заняття: Я люблю разом з мамою готувати різні смаколики, дуже смачно в нас виходить печиво та оладки, люблю гратись іграшками, малювати, майструвати з паперу. Досить часто я наспівую свої улюблені пісеньки.Уподобання: Мені дуже подобається мандрувати зі своєю сім’єю, провідувати бабусю з дідусем, які живуть в Запоріжжі, а ще я люблю фрукти та солодощі. Особливо мені до вподоби яблука та банани. ПАСПОРТ ЛЯЛЬКИ - ПЕРСОНИ 2 Ім’я, прізвище: Мене звати Сашко Богачук.Стать: Я хлопчик.Вік: Мене 5 років.Национальність: Я українець.Мова: Я размовляю російською і українською мовами.Місто проживання: Я живу в селі Іванівка Запорізької області, у мене невеличкий дім.Умови проживання: Своєї кімнати в мене не має, я живу в одній комнаті з братом. У нас багато іграшок, більшість конструкторів. Ми придумуємо разні види машин.Родина: Моя сім’я - це мама, тато і старший братик Євген. Ще у нас багато домашніх тварин - кішка Ліза, собака Сірко, корова Мілка, кури, гусі.Мама: Мама працює вдома: піклується про тварин і вирощує огірки. Ми з братом допомагаємо мамі в цьому.Тато: Мій тато працює механіком, він ремонтує техніку, ми йому теж допомагаємо: подаємо інструменти, а Женя вже вміє прикручувати гайки.Радує: Мене тішить, що наша родина дружня, ми допомагаємо один одному, люблю, коли до нас приходять гості і приїжджають родичі, вони привозять нам смачні ласощі ( в нашому селі такі не продаються) .Засмучує: Мене засмучує, що в нас у селі мало розваг, і немає дитячих гуртків, де ми б могли проводити свій вільний час, навчитися чомусь новому.Сердить: Я серджусь, коли мене дражнять діти, коли з мене сміються, що в мене немає гарного одягу.Страшить: Я боюсь залишатись наодинці, боюсь, щоб не захворіли мої батьки.Улюблені заняття: Я люблю піклуватися про домашніх тварин, мені подобається вигадувати нові різновиди машин (з коробок зубної пасти). Ми любимо разом з мамою готувати їжу, особливо смачні в нас виходять пиріжки з фруктами.Уподобання: Дуже люблю приїжджати в гості до своєї тітки в м. Запоріжжя, привозити їй гостинці. Тітка живе одна, їй сумно іноді. Ми разом гуляємо в парку, ходимо на дитячу залізницю, мені дуже подобається, що там працюють діти. А ще я люблю солодощі, люблю фрукти зривати з дерева, вони найсмачніші. Люблю молоко, яке дає Мілка.Особливі дні: У вихідні дні до нас приходять у гості дідусь і бабуся, збирається наша велика родина. Ми разом вечеряємо і ділимось  новинами.ПАСПОРТ ЛЯЛЬКИ-ПЕРСОНИ 3 Ім’я, прізвище: Мене звати Микита Марченко.Стать: Я хлопчик.Вік: Мені 4 роки.Мова: Я размовляю російською і українською мовами.Місце проживання: Я живу в селі Вишневому в приватному будинку. Раніше ми жили в місті Запоріжжя. А потім тато вирішив стати фермером і ми переїхали в село.Умови проживання: У мене є своя кімната, де я можу займатися улюбленими справами – збирати конструктор, складати пазли, будувати міста, грати, ліпити і малювати.Родина: Моя родина – мама, тато, старша сестра Катя. Ще з нами живе кіт Лунтік.Мама: Моя мама працює ветеринаром – вона лікує тварин.Тато: Мій тато – фермер, він розводить страусів.Радує: Мені радісно, коли у вихідні дні вся наша сімія збирається за великим круглим столом, мама готує смачний обід, ми сміємось, шуткуємо і розповідаємо про цікаві моменти з життя, які відбулись протягом тижня. Мені подобається, коли приходять гості з подарунками. А ще мене радує, коли посміхається моя мама.Засмучує: я засмучуюсь, коли мені не дозволяють довго грати на комп’ютері, коли поруч немає мами і тата, коли грає сумна пісня.Сердить: Мене сердить, коли у мене щось не виходить і коли мене ображають.Страшить: я боюсь, коли темно і поруч немає мами, а ще боюсь де-яких комах (бджіл, павуків).Заборонено: я ще не дуже дорослий, тому, мені не дозволяють довго грати на комп’ютері, вмикати електроприбори, брати сірники, відкривати двері, коли я сам удома.Улюблені заняття: я люблю, коли у вихідні дні мене тато бере з собою на ферму, де я йому допомагаю і виконую його доручення: наливаю води, насипаю іжу для страусів. Люблю, коли мені мама читає цікаві оповідання казки. З сестрою Катею люблю гратись у дворі, будувати з піска гарні замки.Улюблені страви: я люблю все, що готує моя мама, особливо вареники з сиром и пироги з вишнями. А ще я люблю фрукти і ягоди, які растуть у нашому саду.Уподобання: я люблю родиною приїжджать у гості до своєї бабусі и дідуся в Запоріжжя. Ми ходимо в ляльковий театр, в цирк, гуляємо у парку. ПАСПОРТ ЛЯЛЬКИ-ПЕРСОНИ 4 Ім’я, прізвище: мене звати Ангеліна Антипенко.Стать: я дівчинка.Вік: мені 4 роки.Национальність: я українка.Мова: я размовляю  українською і російською мовами.Місце проживання: я живу в селі Барвинівка Запорізької області, в одноповерховому будинку в якому чотири кімнати.Умови проживання: у нас з сестричкою є своя кімната, де ми любимо грати, ліпити, малювати, грати в розважальні ігри, дивитись мультики. У нас багато яскравих, цікавих книг, ми любимо, коли дорослі нам їх читають.Родина: моя родина це – мама, тато, сестричка Катюша и бабуся з дідусем. У нас є ще кіт Бублик, собака Дик, коза Марта и багато курей і гусей.Мама: моя мама не працює, занимається домашнім господарством. Ми з сестричкою допомагаємо мамі доглядати квіти, які ростуть у дворі, на квітнику, годувати котика, збирати траву для кози.Тато: мій тато– механізатор, літом він працює на комбайні, а ще ремонтує техніку і обробляє землю.Бабуся: моя бабуся працює на птахофермі, доглядає за гусьми.Дідусь: мій дідусь ветеринар. Це дуже потрібна професія в сільскій месцевості.Радує: мені радісно, коли вся моя сім’я разом. Я люблю сімейні свята – особливо Новий рік и день народження, адже в цей час ми з сестричкою отримуємо багато подарунків і іграшок, до нас в гості приходять наші друзі.Засмучує: я засмучуюсь, коли мої рідні дуже зайняті, коли в них багато роботи нам не вистачає їх уваги.Сердить: я серджусь, коли мене называют Гелею, а не Ангеліною. Мені здається, що мою сестру люблять сильніше за мене, хоча мама каже, що це не так. Я серджусь, коли з мене сміються, тому що я не вимовляю всі звуки.Страшить: я боюсь залишатись вдома одна, засинати в темряві, боюсь голосних звуків, шуму, сусідського собаку Трезора.Улюблене заняття: ми любимо з сестричкою грати в «Дочки-матері». Я люблю ліпити разом з мамою вироби з глини, її ми привозимо з кар’єру, який знаходиться неподалік нашого дому. Свої вироби ми запікаємо в печі, потім розфарбовуємо, обробляємо лаком, потім продаємо на ярмарці. Всі гроші з продажу ми віддаємо на благодійність. Я люблю, коли бабуся пече смачні пироги, а ми з сестрою їй допомагаємо. Разом з сестрою ми займаємось танцями в клубі «Подоляночка».Уподобання: я дуже люблю подорожувати разом з сім’єю, особливо люблю відпочинок на морі. Дуже люблю їздити в гості до інших бабусі і дідуся, які живуть в Запоріжжі. Разом ми ходимо в цирк, в зоопарк, на атракціони, до лялькового театру. Мені дуже подобаються солодощі. Одного разу ми пливли на теплоході навколо о. Хортиця. Мені ця екскурсія дуже сподобалась і я мрію вирушити на великому лайнері морем в далекі країни. ПАСПОРТ ЛЯЛЬКИ-ПЕРСОНИ 5

Ім’я, прізвище: Мене звати Оксана Кобзар.

Стать: я дівчинка.

Вік: мені 6 років.

Національність: я українка.

Мова: Я размовляю  російською і українською мовами.

Місто проживання: я живу в Запорожжі, в одноповерховому будинку. Я біженка, раніше я жила  в Луганську.

Умові  проживання: після приїзду в Запорожжя нам дали нове житло. У мене є своя кімната, де я люблю гратися улюбленими іграшками, малювати, ліпити, дивитись мультики, складати пазли.

Родина: моя родина – це мама Ольга Михайлівна, тато Олег Миколаєвич, сестра Леся – 4 роки, брат Илля – 1 рік, бабуся Марія, дідусь Іван – живуть  в селі Степне біля Запоріжжя. Ще у нас є котик Рижик.

Мама: мама працює лікарем, вона лікує людей.

Тато: Тато працює тренером з плавання, вчить дітей плавати, любить риболовлю.

Радує: мене  радує, коли ми ходимо на природу, ловимо з татом рибу, ходимо на лижах. Мені подобається знайомитись з пам’тками міста Запоріжжя. Я радію, коли вся наша родина разом.

Засмучує: я засмучуюсь, коли мої рідні хворіють і коли зі мною не дружать діти.

Сердить: я серджусь, коли в дитячому садку мене ображають і дражнять діти, коли забирають мої іграшки. Мені тяжко знаходити нових друзів.

Страшить: я боюсь темряви і ще боюсь заблукати. Скоро мені іти до школи. Я дуже  переймаюсь, тому що мої  друзі не зі мною, а нових друзів у мене поки немає. В новому дитячому садку я ще ні з ким не подружилась і в школі у мене, мабуть, не буде друзів. 

Улюблені заняття: я люблю грати іграшками, ліпити, малювати, грати на музичних інструментах, гратися з котиком Рижиком.

Уподобання: люблю дивитися мультфільми «Фіксики», «Родина Чомучок». А ще я люблю солодке и фрукти. ПАСПОРТ ЛЯЛЬКИ-ПЕРСОНИ 6

Ім’я, прізвище: - Мене звати Віра Донцова.

Стать: - Я дівчинка.

Вік: - Мені 6 років.

Національність: - Я українка.

Мова: - Я розмовляю російською і

українською мовами.       

Місто проживання: - Я живу в Донецькій області, на українській території в одноповерховому будинку, навколо будинку сад і квітник.

Умови проживання: - В мене є свій куточок в великій дитячій кімнаті, де на полицях разміщені мої іграшки, є стіл для ігор і занять, диванчик, на якому я граю і відпочиваю.

Радує: - Я люблю, коли гарна погода, коли до мене приходять друзі, а ще я люблю плавати в басейні.

Засмучує: - Мене  засмучує, коли мене карають, коли не можна гуляти, коли забороняють долго дивитися  телевізор.

Сердить: - Я серджусь, коли мене сварять, заставляють їсти кашу, заважають гратися.

Страшить: - Я боюсь, коли  мама плаче, коли тато свариться, коли дорослі кричать, коли чути постріли.

Улюблені  заняття: - Ми любим разом з мамою готувати їжу, в нас виходять дуже смачні млинці і піцца. Люблю гратись іграшками, малювати, читати книги. Під час ігор  я завжди співаю свої улюблені пісні.

Уподобання: - Дуже люблю подорожувати зі своєю сем’єю, відвідувати бабусю і дідуся, які живуть  в Запоріжжі. А ще я люблю яблука, апельсини.

doll-persone.blogspot.com

КОНКУРСНА РОБОТА

Page 2
ПАСПОРТ ЛЯЛЬКИ-ПЕРСОНИ 1 Ім’я, прізвище: Мене звати Юля Бриліна.Стать: Я дівчинка.Вік: Мені 5 років.Національність: Я українка.Мова: Я розмовляю українською мовою.Місце проживання: Я живу в Києві, в багатоповерховому будинку, в квартирі на 4-му поверсі.Умови проживання: В мене є своя кімната, де я люблю гратись іграшками, малювати, дивитись мультфільми та складати пазли. У мене багато книжок, я люблю, коли мама мені їх читає.Сім’я: Моя сім’я – це мама, тато і молодший братик Іванко. Ще в нас є загальний домашній улюбленець – собачка Доллі.Мама: Мама зараз не працює, вона доглядає за моїм маленьким братиком. Я залюбки допомагаю мамі – граюсь з Іванком, співаю йому пісеньки, ділюсь своїми іграшкамиТато: Мій тато працює будівельником, він будує нові будинки.Друзі: В дитсадку в мене є найближча подруга Марійка.Приємно: Мені приємно, коли зі мною поряд мої мама, тато і братик. Мені подобається, коли мені дарують нові іграшки, коли до нас приходять гості.Сумно: Мені сумно,коли зі мною ніхто не грається, коли поряд довго немає мами і тата.Дратує: Мене дратує, коли мене вважають чи називають маленькою, коли наді мною кепкують, прилюдно роблять зауваження.Страшно: , коли на мене кричать, я боюсь загубитися в людному місці і трішки боюсь темряви.Улюблені заняття: Я люблю разом з мамою готувати різні смаколики, дуже смачно в нас виходить печиво та оладки, люблю гратись іграшками, малювати, майструвати з паперу. Досить часто я наспівую свої улюблені пісеньки.Уподобання: Мені дуже подобається мандрувати зі своєю сім’єю, провідувати бабусю з дідусем, які живуть в Запоріжжі, а ще я люблю фрукти та солодощі. Особливо мені до вподоби яблука та банани. ПАСПОРТ ЛЯЛЬКИ - ПЕРСОНИ 2 Ім’я, прізвище: Мене звати Сашко Богачук.Стать: Я хлопчик.Вік: Мене 5 років.Национальність: Я українець.Мова: Я размовляю російською і українською мовами.Місто проживання: Я живу в селі Іванівка Запорізької області, у мене невеличкий дім.Умови проживання: Своєї кімнати в мене не має, я живу в одній комнаті з братом. У нас багато іграшок, більшість конструкторів. Ми придумуємо разні види машин.Родина: Моя сім’я - це мама, тато і старший братик Євген. Ще у нас багато домашніх тварин - кішка Ліза, собака Сірко, корова Мілка, кури, гусі.Мама: Мама працює вдома: піклується про тварин і вирощує огірки. Ми з братом допомагаємо мамі в цьому.Тато: Мій тато працює механіком, він ремонтує техніку, ми йому теж допомагаємо: подаємо інструменти, а Женя вже вміє прикручувати гайки.Радує: Мене тішить, що наша родина дружня, ми допомагаємо один одному, люблю, коли до нас приходять гості і приїжджають родичі, вони привозять нам смачні ласощі ( в нашому селі такі не продаються) .Засмучує: Мене засмучує, що в нас у селі мало розваг, і немає дитячих гуртків, де ми б могли проводити свій вільний час, навчитися чомусь новому.Сердить: Я серджусь, коли мене дражнять діти, коли з мене сміються, що в мене немає гарного одягу.Страшить: Я боюсь залишатись наодинці, боюсь, щоб не захворіли мої батьки.Улюблені заняття: Я люблю піклуватися про домашніх тварин, мені подобається вигадувати нові різновиди машин (з коробок зубної пасти). Ми любимо разом з мамою готувати їжу, особливо смачні в нас виходять пиріжки з фруктами.Уподобання: Дуже люблю приїжджати в гості до своєї тітки в м. Запоріжжя, привозити їй гостинці. Тітка живе одна, їй сумно іноді. Ми разом гуляємо в парку, ходимо на дитячу залізницю, мені дуже подобається, що там працюють діти. А ще я люблю солодощі, люблю фрукти зривати з дерева, вони найсмачніші. Люблю молоко, яке дає Мілка.Особливі дні: У вихідні дні до нас приходять у гості дідусь і бабуся, збирається наша велика родина. Ми разом вечеряємо і ділимось  новинами.ПАСПОРТ ЛЯЛЬКИ-ПЕРСОНИ 3 Ім’я, прізвище: Мене звати Микита Марченко.Стать: Я хлопчик.Вік: Мені 4 роки.Мова: Я размовляю російською і українською мовами.Місце проживання: Я живу в селі Вишневому в приватному будинку. Раніше ми жили в місті Запоріжжя. А потім тато вирішив стати фермером і ми переїхали в село.Умови проживання: У мене є своя кімната, де я можу займатися улюбленими справами – збирати конструктор, складати пазли, будувати міста, грати, ліпити і малювати.Родина: Моя родина – мама, тато, старша сестра Катя. Ще з нами живе кіт Лунтік.Мама: Моя мама працює ветеринаром – вона лікує тварин.Тато: Мій тато – фермер, він розводить страусів.Радує: Мені радісно, коли у вихідні дні вся наша сімія збирається за великим круглим столом, мама готує смачний обід, ми сміємось, шуткуємо і розповідаємо про цікаві моменти з життя, які відбулись протягом тижня. Мені подобається, коли приходять гості з подарунками. А ще мене радує, коли посміхається моя мама.Засмучує: я засмучуюсь, коли мені не дозволяють довго грати на комп’ютері, коли поруч немає мами і тата, коли грає сумна пісня.Сердить: Мене сердить, коли у мене щось не виходить і коли мене ображають.Страшить: я боюсь, коли темно і поруч немає мами, а ще боюсь де-яких комах (бджіл, павуків).Заборонено: я ще не дуже дорослий, тому, мені не дозволяють довго грати на комп’ютері, вмикати електроприбори, брати сірники, відкривати двері, коли я сам удома.Улюблені заняття: я люблю, коли у вихідні дні мене тато бере з собою на ферму, де я йому допомагаю і виконую його доручення: наливаю води, насипаю іжу для страусів. Люблю, коли мені мама читає цікаві оповідання казки. З сестрою Катею люблю гратись у дворі, будувати з піска гарні замки.Улюблені страви: я люблю все, що готує моя мама, особливо вареники з сиром и пироги з вишнями. А ще я люблю фрукти і ягоди, які растуть у нашому саду.Уподобання: я люблю родиною приїжджать у гості до своєї бабусі и дідуся в Запоріжжя. Ми ходимо в ляльковий театр, в цирк, гуляємо у парку. ПАСПОРТ ЛЯЛЬКИ-ПЕРСОНИ 4 Ім’я, прізвище: мене звати Ангеліна Антипенко.Стать: я дівчинка.Вік: мені 4 роки.Национальність: я українка.Мова: я размовляю  українською і російською мовами.Місце проживання: я живу в селі Барвинівка Запорізької області, в одноповерховому будинку в якому чотири кімнати.Умови проживання: у нас з сестричкою є своя кімната, де ми любимо грати, ліпити, малювати, грати в розважальні ігри, дивитись мультики. У нас багато яскравих, цікавих книг, ми любимо, коли дорослі нам їх читають.Родина: моя родина це – мама, тато, сестричка Катюша и бабуся з дідусем. У нас є ще кіт Бублик, собака Дик, коза Марта и багато курей і гусей.Мама: моя мама не працює, занимається домашнім господарством. Ми з сестричкою допомагаємо мамі доглядати квіти, які ростуть у дворі, на квітнику, годувати котика, збирати траву для кози.Тато: мій тато– механізатор, літом він працює на комбайні, а ще ремонтує техніку і обробляє землю.Бабуся: моя бабуся працює на птахофермі, доглядає за гусьми.Дідусь: мій дідусь ветеринар. Це дуже потрібна професія в сільскій месцевості.Радує: мені радісно, коли вся моя сім’я разом. Я люблю сімейні свята – особливо Новий рік и день народження, адже в цей час ми з сестричкою отримуємо багато подарунків і іграшок, до нас в гості приходять наші друзі.Засмучує: я засмучуюсь, коли мої рідні дуже зайняті, коли в них багато роботи нам не вистачає їх уваги.Сердить: я серджусь, коли мене называют Гелею, а не Ангеліною. Мені здається, що мою сестру люблять сильніше за мене, хоча мама каже, що це не так. Я серджусь, коли з мене сміються, тому що я не вимовляю всі звуки.Страшить: я боюсь залишатись вдома одна, засинати в темряві, боюсь голосних звуків, шуму, сусідського собаку Трезора.Улюблене заняття: ми любимо з сестричкою грати в «Дочки-матері». Я люблю ліпити разом з мамою вироби з глини, її ми привозимо з кар’єру, який знаходиться неподалік нашого дому. Свої вироби ми запікаємо в печі, потім розфарбовуємо, обробляємо лаком, потім продаємо на ярмарці. Всі гроші з продажу ми віддаємо на благодійність. Я люблю, коли бабуся пече смачні пироги, а ми з сестрою їй допомагаємо. Разом з сестрою ми займаємось танцями в клубі «Подоляночка».Уподобання: я дуже люблю подорожувати разом з сім’єю, особливо люблю відпочинок на морі. Дуже люблю їздити в гості до інших бабусі і дідуся, які живуть в Запоріжжі. Разом ми ходимо в цирк, в зоопарк, на атракціони, до лялькового театру. Мені дуже подобаються солодощі. Одного разу ми пливли на теплоході навколо о. Хортиця. Мені ця екскурсія дуже сподобалась і я мрію вирушити на великому лайнері морем в далекі країни. ПАСПОРТ ЛЯЛЬКИ-ПЕРСОНИ 5

Ім’я, прізвище: Мене звати Оксана Кобзар.

Стать: я дівчинка.

Вік: мені 6 років.

Національність: я українка.

Мова: Я размовляю  російською і українською мовами.

Місто проживання: я живу в Запорожжі, в одноповерховому будинку. Я біженка, раніше я жила  в Луганську.

Умові  проживання: після приїзду в Запорожжя нам дали нове житло. У мене є своя кімната, де я люблю гратися улюбленими іграшками, малювати, ліпити, дивитись мультики, складати пазли.

Родина: моя родина – це мама Ольга Михайлівна, тато Олег Миколаєвич, сестра Леся – 4 роки, брат Илля – 1 рік, бабуся Марія, дідусь Іван – живуть  в селі Степне біля Запоріжжя. Ще у нас є котик Рижик.

Мама: мама працює лікарем, вона лікує людей.

Тато: Тато працює тренером з плавання, вчить дітей плавати, любить риболовлю.

Радує: мене  радує, коли ми ходимо на природу, ловимо з татом рибу, ходимо на лижах. Мені подобається знайомитись з пам’тками міста Запоріжжя. Я радію, коли вся наша родина разом.

Засмучує: я засмучуюсь, коли мої рідні хворіють і коли зі мною не дружать діти.

Сердить: я серджусь, коли в дитячому садку мене ображають і дражнять діти, коли забирають мої іграшки. Мені тяжко знаходити нових друзів.

Страшить: я боюсь темряви і ще боюсь заблукати. Скоро мені іти до школи. Я дуже  переймаюсь, тому що мої  друзі не зі мною, а нових друзів у мене поки немає. В новому дитячому садку я ще ні з ким не подружилась і в школі у мене, мабуть, не буде друзів. 

Улюблені заняття: я люблю грати іграшками, ліпити, малювати, грати на музичних інструментах, гратися з котиком Рижиком.

Уподобання: люблю дивитися мультфільми «Фіксики», «Родина Чомучок». А ще я люблю солодке и фрукти. ПАСПОРТ ЛЯЛЬКИ-ПЕРСОНИ 6

Ім’я, прізвище: - Мене звати Віра Донцова.

Стать: - Я дівчинка.

Вік: - Мені 6 років.

Національність: - Я українка.

Мова: - Я розмовляю російською і

українською мовами.       

Місто проживання: - Я живу в Донецькій області, на українській території в одноповерховому будинку, навколо будинку сад і квітник.

Умови проживання: - В мене є свій куточок в великій дитячій кімнаті, де на полицях разміщені мої іграшки, є стіл для ігор і занять, диванчик, на якому я граю і відпочиваю.

Радує: - Я люблю, коли гарна погода, коли до мене приходять друзі, а ще я люблю плавати в басейні.

Засмучує: - Мене  засмучує, коли мене карають, коли не можна гуляти, коли забороняють долго дивитися  телевізор.

Сердить: - Я серджусь, коли мене сварять, заставляють їсти кашу, заважають гратися.

Страшить: - Я боюсь, коли  мама плаче, коли тато свариться, коли дорослі кричать, коли чути постріли.

Улюблені  заняття: - Ми любим разом з мамою готувати їжу, в нас виходять дуже смачні млинці і піцца. Люблю гратись іграшками, малювати, читати книги. Під час ігор  я завжди співаю свої улюблені пісні.

Уподобання: - Дуже люблю подорожувати зі своєю сем’єю, відвідувати бабусю і дідуся, які живуть  в Запоріжжі. А ще я люблю яблука, апельсини.

doll-persone.blogspot.com


Смотрите также

© "Совершенные окна", 2019 г.
Перепечатка текстов, а так же полное или частичное воспроизведение других материалов сайта возможно только с согласия их авторов.

телефон: (495) 755-10-94
(многоканальный)